Я повертаюся - сама до себе.
Потрошки.
Де блукала стільки днів?
Можливо, час від часу, так і треба,
Всі справи переглянути з боків.
Відсторонитись від усього світу,
Від всіх… і вся…
І навіть – від себе!
Всього життя земного, його цвіту;
Принад, прикрас…
Від зла, що душі всі гребе.
І одиноко, у сліпім блуканні,
Не розуміючи, чого шукати… де?
Рабом наївним, в серця пориванні,
Не знати, порятунок чи прийде.
Я повертаюся - сама до себе!
А щось знайшла,
У тім – пустім блуканні?
Не знаю.
Яка в цім потреба?
Теж , залишилося у тайні.
19.07.2021 рік
Душа блукала
© Copyright: Катруся Степанка, 2021
Свидетельство о публикации №121072004067
Свидетельство о публикации №121072004067
Рецензии