Хоч крапало, квіти: «Води!»
У сірої висі благали
і лядвенцю смуток злотавий,
і плач конюшини рудий.
«Напитися дай досхочу!»
А дощ лепетав: «Пригощу
шаленою ніжністю зливи»
Ще й думку смачну, що між ними,
землею і небом сумними,
медова розквітне любов –
закоханий зяблик озвучив.
Пелюстка поранена «Знов!..»
Дощу поцілунком кусючим.
2019
На шкiльному дворi
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2021
Свидетельство о публикации №121072001720
Свидетельство о публикации №121072001720
Рецензии
Нарешті дощ пішов! Земля зраділа,
Як та дитина, зразу ж ожила.
І конюшина буйно зарясніла,
Бо ще й Амура вразила стріла.
----
Посмотри сообщения.
Валентина Лысич 21.07.2021 18:10 • Заявить о нарушении
Як та дитина, зразу ж ожила.
І конюшина буйно зарясніла,
Бо ще й Амура вразила стріла.
----
Посмотри сообщения.
Валентина Лысич 21.07.2021 18:10 • Заявить о нарушении
Дякую за чудовий катрен-рецензію!
Игорь Герасименко Кременчугский 22.07.2021 15:33 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 22.07.2021 15:33 Заявить о нарушении
А я восени завжди згадую інтернат. там було багато чорнобривців Дякую за спомин. Привіт.
Игорь Ярин 20.12.2021 16:28 Заявить о нарушении
Игорь Ярин 20.12.2021 16:28 Заявить о нарушении