Мова спiвуча до серденька лине...

                "Ну що б, здавалося, слова...
                Слова та голос — більш нічого.
                А серце б’ється — ожива,
                Як їх почує!.. Знать, од Бога
                І голос той, і ті слова
                Ідуть меж люди!"
                Т. Шевченко

                УКРАЇНА
                ІРИНА ФЕДИШИН

                ***
Виростала я на Україні,
Виростала, де грона калини
Щовесни під вікном розквітали,
Білим цвітом мене забавляли.
Тут волошки в волосся вплітала,
Тут матусю сльозами прохала,
Щоб сорочку мені вишивала,
Тут я вперше в житті покохала!
                ***
В нас колосяться жито, пшениця,
І тече тут джерельна водиця,
В нас найкращі у світі дівчата,
Люди щирі, душею багаті.
Приїжджайте до нас в Україну,
Тут завжди зустрічають гостинно,
Пісня лине від хати до хати,
Бо у нас люди вміють співати!
                ***
Це моя земля! Це моя країна!
Тут моя сім'я! Тут моя родина!
Це ліси, поля, гори й полонини,
Рідна ти моя Україна!


                НЕСЕ ГАЛЯ ВОДУ
                ТРІО МАРЕНИЧ

                ***
Несе Галя воду, коромисло гнеться.
За нею Іванко, як барвінок в'ється.
За нею Іванко, як барвінок в'ється.
Галю, ж, моя, Галю, дай води напиться.
Ти ж така хороша, дай хоч подивиться.
Ти ж така хороша, дай хоч подивиться.
Вода у ставочку, піди, та й напийся.
Я ж буду в садочку, прийди подивися.
Я ж буду в садочку, прийди подивися.
Прийшов у садочок, зозуля кувала.
А ти ж мене, Галю, та й не шанувала.
А ти ж мене, Галю, та й не шанувала.
Стелися, барвінку, буду поливати.
Вернися, Іванку, буду шанувати.
Вернися, Іванку, буду шанувати.
Скільки не стелився, ти не поливала.
Скільки не вертався, ти не шанувала.
Скільки не вертався, ти не шанувала.
Несе Галя воду, коромисло гнеться.
За нею Іванко, як барвінок в'ється.
За нею Іванко, як барвінок в'ється.


                РОСПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНІ
                НАРОДНА ПІСНЯ

                ***
Розпрягайте, хлопці, коні,
Тай лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений
В сад криниченьку копать.
                ***
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
                ***
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька
Рано вранці по воду?
                ***
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
                ***
Просив, просив відерочко -
Вона йому не дала,
Дарив, дарив їй колечко -
Вона його не взяла.
                ***
Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
І з другою говорив
                ***
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба
                ***
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.


                ЧОМ ТИ НЕ ПРИЙШОВ
                НАРОДНА ПІСНЯ

                ***
Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?
І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.
Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.
                ***
А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".
Тече річенька
Невеличенька,
Схочу – перескочу.
Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.
Чом ти не прийшов?


                ОЙ, У ВИШНЕВОМУ САДУ
                НАРОДНА ПІСНЯ

                ***
Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.
                ***
О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.
                ***
А ті їй дай такий отвіт: яка чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все,
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все.
                ***
Доню моя, у чому річ, де ти блукала цілу ніч,
Чому розплетена коса, а на очах бренить сльоза,
Чому розплетена коса, а на очах бренить сльоза?
                ***
Коса моя розплетена, її подруга розплела.
А на очах бренить сльоза, бо з милим розлучилась я,
А на очах бренить сльоза, бо з милим розлучилась я.
                ***
Мамо моя, ти вже стара, а я красива, й молода,
Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою,
Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай доню свою.
                ***
Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав,
До дому я ішла сама, а він другую проводжав,
До дому я ішла сама, а він другую проводжав.


                ЦВІТЕ ТЕРЕН
                НАРОДНА ПІСНЯ

                ***
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
                ***
А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
                ***
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
                ***
Хоч дрімайте, не дрімайте –
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
                ***
Нехай іде, нехай іде,
Нехай не вернеться,
Нехай йому молодому
Щастя усміхнеться.
                ***
А я молода дівчина,
Не буду я спати,
Буду його виглядати,
День і ніч чекати.


                ЛИШЕ У НАС НА УКРАЇНІ
                МИКОЛА ЯНЧЕНКО

                ***
Де така ще є земля,
Щоб дерева так родили?
Де така ще є земля,
Щоб дівчата так любили?
Запитаю я у журавля -
Де на світі є така земля?
                ***
Де така ще є земля -
Білі лілії в ставочку?
Де така ще є земля -
Соловейко у садочку,
Дикі гуси. Запитаю я -
Де на світі є така земля?
                ***
Де така ще є земля,
Щоб дівчата мали вроду?
Де така ще є земля,
Щоб козацького роду?
Вільний вітер запитаю я:
Де на світі є така земля?
                ***
Лише у нас на Україні
Росте калина при долині!
Вода джерельна з небом синім
Лише у нас на Україні!
Лише у нас на Україні
Всі люди щирі і гостинні!
Вода джерельна з небом синім
Лише у нас на Україні!