Тебе нема...

Де і з ким ти зараз, я не знаю.
Та душа з тобою розмовля
Про жалі, що смутком серце крають,
Що тебе чекаю звіддаля.

Що річки бажань скувала крига,
Що буденність душу перейма.
Вже й весна навіяла відлигу.
А тебе нема...нема...нема...


Рецензии