Куди iду? Не знаю... Людмила Юферова

http://stihi.ru/2018/12/27/8989
Оригiнал:


Стікає біль по пальчиках руки…
От серце розірветься – серцю жарко!
Зносилися останні чобітки,
Новими не були – «з гуманітарки».

Бо все – для доні, бо для доні – все!
Зносилося пальто моє благеньке…
Грудневий вітер холоди несе,
Сніжинка кожна падає і дзенька.

А доня не зайде і не спита,
Чи що болить, чи хліб є в мене в хаті,
Чи не з’їдає душу самота,
Чи лізуть сни у вікна пелехаті.

В моїй кишені пусто – ні гроша.
І сніг в лице, і білина – до неба.
Куди бредеш, поранена душа?
Тобі сховатись від негоди треба.

От і бреду в морозну синю ніч…
Вітри й сніги – сніги до небокраю.
Як різки, хлищуть думи зусібіч…
Куди іду ? Не знаю…


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Стекает боль по пальчикам руки…
Ох, сердце разорвётся: сердцу жарко!
Сносились те, что были, сапожки',
Не новые, а так, "гуманитарка"...

А всё – для дочки, да, для дочки всё!
И пальтецо моё поизносилось…
Декабрьский ветер холода несёт,
Снежинка тихо падает, насилу…

А дочка не зайдёт спросить меня,
Болит ли что, есть хлебушек ли в хате,
Не разъедает душу, что одна,
Не лезут в окна сны, зверей лохматей?!..

В кармане нынче пусто – ни гроша.
И снег в лицо, и белизна – до неба…
Куда бредёшь ты, ранена, душа?
Тебе б укрыться от ненастья где бы…

Вот и бреду…морозна нынче ночь…
Ветра, снега…снега до неба края.
Как сечка, хлещут думы, гонят прочь…
Куда иду? …сама того не зная…