Жак Превер

Любив і люблю французів-поетів, - Бодлер, Аполлінер, Верлен, Війон, Сегерс…
І звичайно - Жак Превер (фр. Jacques Pr;vert, 4 лютого 1900 — 11 квітня 1977) — французький поет і кінодраматург. Один з моїх улюблених. ;Сюрреаліст.  Вірші Превера хоча і не римовані, але побудовані так, що це не відчувається, і вони сприймаються, коли читаєш і слухаєш, легко і органічно.

Немає в його віршах і розділових знаків. На питання - чому, він відповідає: - «Я вивалюю купу слів про те, про що хочу сказати, не маючи наміру нікому нав'язувати, як їх слід читати, вимовляти. Нехай кожен робить це, як він хоче - за своїм настроєм, зі своєю інтонацією».

Але я переклав на українську римовано.


Дурний я, і тому всі негаразди і невдачі
прощаю сам собі, як виграний двобій.
Не буду я кроїти й підганяти власну долю-клячу,
і щось розумне толкувати сам собі.

Дурний, тому мовчу, не заперечую, приймаю,
коли винять мене і вішають ярлик.
За почесті й чини не дав би ні гроша я.
Люблю я тільки те, давно до чого звик.

Дурний, тому у насолоді бачу я оману,
а не мету життя й щасливе забуття,
не змінюю дружин я і переконання,
дурний я, і тому, напевно, чесний я.

Дурний, тому я багатьом незрозумілий,
інтелігент, стереотипам вірити я звик.
А в логіці моїй - одні лиш плями білі,
розумникам зі мною шлях – лише в тупик.

Дурний, тому що по калюжах допізна я
блукаю і не бачу ані вулиць ні дворів.
Що бачу уві сні? Як пояснити - я не знаю.
Розумники не бачать тих прекрасних снів.