Так швидко лине час, та дні
Спішать кудись - нас не питають.
А ми неначе уві сні -
Життя лиш мить, літа злітають.
Мій Ісус, втомилась я
Від боротьби з самой собою.
Потрібна так рука Твоя...
Потрібно бути лиш з Тобою...
Тоді перемагає дух
Скорботи всі та всі печалі.
Й мелодію вже ловить слух,
Що кличе рухатися далі.
Ти моя ПІСНЯ, мій Ісус!
Ти моє ЩАСТЯ та НАТХНЕННЯ!
До Тебе кличу та молюсь
В своїм бурхливім сьогоденні.
Лікуєш рани серця Ти,
Як іншим не залікувати...
Ти розпач мій давно простив
І дав до неба зір підняти.
Так швидко лине час...
© Copyright: Валентина Коц, 2021
Свидетельство о публикации №121070905713
Свидетельство о публикации №121070905713
Рецензии