Це липи так дурманно розцвітають, солодко-приторно,
як пахне легковажність.
Ніхто не скаже, ні ніхто не скаже,
Коли вчиниш, щось не розважне,
Хоч їдь далеко, йди в траві босоніж,Хоч швидко й вітряно,
Без гніту витримки, думки розгорнеш,
Хоч ті, що крутяться, ось поруч,
А може вже й у свій Воронеж
Бо зараз літо, і пахнуть липи, і так довіку
***
© Copyright: Наталия Кадин-Фесенюк, 2021
Свидетельство о публикации №121070805619
Свидетельство о публикации №121070805619
Рецензии