ЖнИво

Анатолий Таран 2
Я живУ-не-живУ, 
А живУ нажИво.
Маю душу живу —
Пожинаю жнИво.

З купи літ грію лід.
Тане тло деінде…
Знаю: світ перебрід
З  г и д у –
       на  д о г И д н е.

Як не тисну на хіть,
З-зАпізно чи з-рАні
Та й на мить –
                  не боліть,
Не дається рані.
       *      *      *         
Так і залишиться в утвОрі,
На рівні гіршого з нашЕсть,
Убивча сила апріОрі –
Кута і звиву перехресть.


© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121070804393
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Таран 2
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Таран 2