Жнива життя
Весни в душі, хоч літо у жнивах,
Зима дуже далеко ще в дорозі,
Та срібло вже у пасмах, як в стежках.
Весни в душі, хоч вітер вже осінній,
Ще зелені, хоч з золота рядно,
Хай довго не вкриває срібло іній,
І стелиться барвисте полотно.
Жнива давно вже літо розпочало,
В життєву скриню збіжжя насипа,
Життєві візерунки гаптувало
І срібні стрази злегка розсипа.
Нехай душа весною ще буяє,
Цілує літо й осінь обійма,
Стежини ще травою простеляє…
З-за обрію десь вигляне зима.
Хай вигляне, але не поспішає,
Ти їй коронне місце відведи,
Життя нехай щомиті утішає,
Хай радість буде всюди і завжди.
Весняна пісня хай в душі лунає
І кожен крок чеканку вибива,
Усі скарби життя хай позбирає,
Й життя поволі човен проплива.
04.05.2021 р.
Свидетельство о публикации №121070603008