Жнива життя

Весни в душі, хоч осінь на порозі,
Весни в душі, хоч літо у жнивах,
Зима дуже далеко ще в дорозі,
Та срібло вже у пасмах, як в стежках.

Весни в душі, хоч вітер вже осінній,
Ще зелені, хоч з золота рядно,
Хай довго не вкриває срібло іній,
І стелиться барвисте полотно.

Жнива давно вже літо розпочало,
В життєву скриню збіжжя насипа,
Життєві візерунки гаптувало
І срібні стрази злегка розсипа.

Нехай душа весною ще буяє,
Цілує літо й осінь обійма,
Стежини ще травою простеляє…
З-за обрію десь вигляне зима.

Хай вигляне, але не поспішає,
Ти їй коронне місце відведи,
Життя нехай щомиті утішає,
Хай радість буде всюди і завжди.

Весняна пісня хай в душі лунає
І кожен крок чеканку вибива,
Усі скарби життя хай позбирає,
Й життя поволі човен проплива.

04.05.2021 р.


Рецензии