Мов немовля в пелюшки загорнулось,
Підняло ручки й дивиться на нас,
Ще й ледь помітно мило усміхнулось…
А може колихати саме час?
А очі, мов родзинки, виглядають,
І носик, наче кнопочка, такий.
Коли ж вони пелюшки розкривають?
Та й шлейфом аромат іде п’янкий.
А ось дитятко крихітне в пелюшках
Заснуло й спить воно солодким сном.
Яка ж бо в немовлятка є подушка
Й чи знається воно із чаклуном?
Чи довгим буде сон й коли проснеться?
Чи вмиє личко крапелька-роса?
Розплющить оченята, усміхнеться…
Така в природі ось бува краса.
В природі ось такі дива бувають,
Людина б не придумала таке.
Їм колискові лиш птахи співають,
Й погойдування вітрове легке.
05.06.2021 р.
Немовля в пелюшках
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121070504886
Свидетельство о публикации №121070504886
Рецензии