Украина тридцать лет назад и сегодня

Державний Києве, не помились...

1992 год.  Учредительный  Конгресс украинских националистов в Киеве.
Приезжий американский украинец объяснил  Киеву, куда указывает гетманская булава (памятник Богдану Хмельницкому): на Север, на Москву, на врага.  Присутствующий Президент Кравчук промолчал (согласился?).

Були братами. А тепер – сусіди?
Чи ми ніколи не були братами?
І мали згоду тільки за гратами,
А воля наша на розладі зійде?

Невже Карпати встануть поміж нами
Стіною свар, зневаги й ворожнечі,
Мости й шляхи між нами понівечать,
І заростуть стежини бур'янами?

Співають – «Ще не вмерла України…»,
А серце не співає, не радіє,
Бо на уламках віри і надії
Руїн  майбутніх вже повстали тiнi.

Державний Києве, не помились,
Вважаючи за ворога сусіда,
Що українцям братом був колись.
Я закликаю: Киів,  схаменись!

Не схаменувся…
               
Прошло тридцать лет. Всего тридцать лет с тех пор, как США назначили Россию истинным и вечным врагом Украины. И уже тридцатилетние украинские «патриоты» с материнским молоком восприняли неукротимую европейскую мечту – укротить и укоротить Россию.
На все вопросы и сомнения жизнь дала утвердительный ответ.

Не схаменувся Киів.
 
Минуло тридцять років, і збулося
Все, що примарилось, або наснилось.
Країна захиталась, нахилилась,
Немов під вітром на лану колосся.

Бо Киів помилився. Схаменутись
Нестало волі під ярмом чужинців.
Колоссю на лану не розігнутись
Без розуму та волi українців.
         
Були братами. А тепер – сусіди.
Забули майже, що були братами,
І згоди вже не буде поміж нами
Вона пішла від від нас,а знов–чи прИйде?

Бо вже Карпати стали поміж нами
Стіною свар, зневаги й ворожнечі,
Мости й шляхи між нами вже нівечать,
І заросли стежини бур'янами.

Співають небораки – «Ще не вмерла…»,
А в серці біль, в очах сльоза крізь вії,
Бо на уламках віри і надії,
Та на ланах ростуть гарматні жерла.

Бо чорнозем родючий майже знято
З потилицї землі на батьківшині.
Він більше не потрібен Україні,
І українцям - на шляху до НАТО,

Де бути їм лише гарматним м`ясом
У тій страшній війні проти Росїї.
Для того ж НАТО i гармати сіє
Де тільки можна, бо не має часу.