В полони сэрдэць
Туманами літ серця бурі заховані,
Де в тих осокорах співав соловей
І ті почуття ще такі недомовлені...
Напишеш колись про подій тих есей.
Там захід палав, наче ватра роздмухана –
Так серце гаряче, в грудях не згасить.
Ті чари небес ще наповнені слухами,
В душі лише нам миті давні судить...
Бузок у росі та весняному мареві
Іще пам'ятає полон двох сердець...
Так часто в ту пору чекають "аварії,"
Ще не передбачувані тут... і десь...
03.07.2021р.
Свидетельство о публикации №121070305654