Зіграй, скрипалю, душу звесели,
Бо від сумного хочеться тікати.
Літають в небі високо орли,
Та не усі уміють так літати!
Закриті вікна, двері на замку.
Уривки спогадів – для серця ностальгія.
А воля - найрідніша козаку,
Живе, поки не згасне його мрія.
А навкруги таке важке буття,
Коли ти маєш сам все пережити…
Нема пробачення? Немає й каяття!
За все нам дорого доводиться платити!
08.08.2020
ВОЛЯ
© Copyright: Лариса Перминова, 2021
Свидетельство о публикации №121070304454
Свидетельство о публикации №121070304454
Рецензии