Тобою день був заколисаний,
Тобою ніч була зворушена,
А я такою одаліскою
Вже три по пів вчуватись змушена...
Чому ж нічого не змінилося,
Чому стрибає серце й падає,
Чи я до себе запізнилася,
Чи голос ангельський не радує?
Гарячим воском плачте,свічечки,
Моліться богу, херувимоньки,
Бо я від нього у гарячечці
Не проминуло і дві зимоньки.
А я така, немов підмінена,
Немов з тарілки гуманоїдів,
То скаженіла я, то стримана,
Старі казали:"..Мов обпоєна"
Моє кохання:щастя знайдене,
Не тою стежкою ходила я...
Тому і плаче серце зранене,
Що тая ноша непосильная..
Що серед безладу порожнього,
Живою ниткою прошитого,
Зустріло серце подорожнього
І не вмістило пережитого...
2021
Твоя любовь
© Copyright: Людмила Прилуцкая, 2021
Свидетельство о публикации №121070204793
Свидетельство о публикации №121070204793
Рецензии
