лелеки

Стоять лелеки у кублі…
Та вони зовсім ще малі….
А коло них зелений гай…
Дитинство…і  матусин рай.
Цілує сонечко чолом…
Під рідним маминим крилом
Їм затишним життя здається…
Нехай вам доля посміхнеться.
Зростають швидко так лелеки…
А в світі стільки небеспеки…
Вони крило в небо зведуть…
Лелеки милі в добру путь!
Матусі рідної крило…
Домівки рідної кубло…
Дитинство і матусин рай…
В дорослість діток відпускай!
Струмок веселий жебонить…
Серденько в матері щимить…
Зросло дитинства те крило…
Діток в дорогу позвало.
Таке життя…таке життя.
Нема в дитинство вороття.
І ми мов пташки виростаєм –
Рідну домівку покидаєм.


Рецензии