Вечірній ліс запрошує на каву,
І обіймають сутінки плече.
Проміння сонця ніжні та яскраві
Ховаються за обрій терпляче.
Серед дерев і тихих передзвонів
Цілує вітер листя золоте.
Під звук тонкий чарівних саксофонів
Співає ліс про справжнє,про святе.
Лунає спів і в небі затихає.
Торкаючись глибинами душі.
Таємна ніч томливо вже зітхає,
Складаючи за римами вірші.
***И мой перевод с согласия и одобрения автора***
Вечерний лес зовёт меня на кофе,
И обнимают сумерки плечо.
А солнца нежный луч, словно по зову,
За горизонтом плавится свечой...
Среди дерев и тихих перезвонов
Целует ветер золото листвы...
Под тонкий звук волшебных саксофонов
Поют леса о чувствах о святых.
Напев, возникнув, в небе затихает,
Души моей касаясь глубины...
Ночь тайнами томительно вздыхает,
И рифмами слагаются стихи.
20.06.21г.
***Переводы
Вечiрнiй лiс запрошу на каву. Т. Шашилкина
© Copyright: Ирина Гиждеу, 2021
Свидетельство о публикации №121062807487
Свидетельство о публикации №121062807487
Рецензии