сили витрачаються

Я примушую себе радіти бо хворіють мої діти одна дитиночка померла смерть
Її безмовно жерла.
Страх мене любя голубить щохвилини болем чубить.

Смерть дитя  підстерегла поряд  у могилу залягла.
Обіймала цілувала і добра на вік бажала.

Де ти радість ?

повернися...

Моя старість звеселися...

Тяжко жить мені в печалі...

Знаю

ти ж була зімной вначалі.


Рецензии