Про звичайне

Щось на щось. Ось такий звичайнісінький бартер
від Едему донині торує нам шлях,
позначаючи душам торговим чи варто
перев’язану совість міняти на цвях

для чиїхось долонь. На кутках прескуранту
щось лілейне потрапить на очі, що п’ють
звичайнісіньку кров із криниці таланту,
що ніяк не бажає міняти на лють

ординарне добро. Двійку слів про важливе
галасливі редактори пінних реклам
перетворять на раз в звичайнісіньке диво
розповсюджених зранку мережами драм

про ціну на ніщо. Те ніщо, від якого
всі чекають в житті звичайнісіньке щось,
абсолютно не схоже на першеє Слово
що з тканиною людства, на жаль, не зрослось...


Рецензии