Десь на землі - вогні аеродромів,
А тут життя вирує, понад хмарами.
Летить народ. Летить звичайно парами,
Лиш ми в полоні сольного синдрому.
Не на добро кричали зранку ворони,
Сто раз застерігаючи від лету,
Та й злітні смуги наших авієток
Направлені були у різні сторони.
Звичайно, злітна смуга - не обмеження,
Літак - не поїзд, вічний бранець колії...
Здається, ніби все ще в нашій волі...
Та ми минули точки неповернення.
Точка неповернення
© Copyright: Роман Шулевский, 2021
Свидетельство о публикации №121062707617
Свидетельство о публикации №121062707617
Рецензии
"Здається, ніби все ще в нашій волі...
Та ми минули точки неповернення."
Таке почуття, що час зупинився i зараз коротка тиша, як перед землетрусом. Сумна ситуація, майже усiм хоча трохи, та знайома. Сподобалося стихо, цiкаво складено.
Голубева Нина 09.11.2021 00:40 • Заявить о нарушении
Та ми минули точки неповернення."
Таке почуття, що час зупинився i зараз коротка тиша, як перед землетрусом. Сумна ситуація, майже усiм хоча трохи, та знайома. Сподобалося стихо, цiкаво складено.
Голубева Нина 09.11.2021 00:40 • Заявить о нарушении
Це все осінь, Ніно)
Не варто читати такі вірші з жовтня по березень.
Дякую!
Роман Шулевский 09.11.2021 18:43 Заявить о нарушении
Не варто читати такі вірші з жовтня по березень.
Дякую!
Роман Шулевский 09.11.2021 18:43 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.