Утро ещё не день... Юрий Лазирко

ранок ще не день
Юрий Лазирко
http://stihi.ru/2020/02/04/9405
----------------------------------

ранок
ще не день
що ранимий ритмами
потоками свідомості

не опалений
болем відстані
сталевим поглядом
не омитий
несталий
непристальний

не свідок Єгови
а його освітлення

не пищить
піщиною бурі у склянці
у плині подій розпливається

до весни
ще сім дюймів снігу
а дюймовочка
залишається доживати дні
з кротом

ще восени
її рятівницю підстеріг волохатий кіт
коли намотував собі на вус
мишині страхи
і пташині висоти

його шлунок
нашестя барабанного дробу
йому байдуже
що засихатиме на мордочці
молоко
чи кров
кожна подушечка на лапах
пестить крадькувату обережність
і приховує пронизливу кіхтлявість

він жадібно
роздирав
і поглинав
крилату мрію
похрускуючи ніжністю кісток
обезголовлюючи казку

небо не дивилося
псом
не дивувалося
а набивало щоки
хмарами
і видувало їх
мов мильні бульбашки
які лускали дощовими краплями

кап-кап
ще б пак

принцу буде байдуже
що не зустріне
саме таку половинку
а може четвертинку
чи якось так

кап-кап
ще б пак

хай
залишиться
сотворінням
видуманим
виплеканим
виплаканим
у крихтах світла
у маячні життя

кап-кап
ще б пак

котик ситий
дихайте миші
для вас
казочка триває

кап-кап
ще б пак

землянка крота
не палац на Криті

кап-кап
ще б пак

ранок
ще не день

************************************

утро
еще не день
что раним ритмами
потоками сознания

не опаленное
болью пространства
стальным взглядом
не омытое
зыбучее
не пристальное

не свидетель Иеговы
а его осветления

не пищит
песчинкою бури в стакане
в море событий расплывается

до весны
еще семь дюймов снега
а дюймовочка
остается доживать свои дни
с кротом

еще осенью
ее спасительницу подстерег пушистый кот
когда наматывал себе на ус
мышиные страхи
и птичьи высоты

его желудок
нашествие барабанной дроби
ему безразлично
что засыхает на мордочке
молоко
или кровь
каждая подушечка на лапах
лелеет вкрадчивую  осторожность
и скрывает острую когтистость

он жадно
раздирал
и поглощал
крылатую мечту
похрустывая нежностью костей
обезглавливая сказку

небо не смотрело
псом
не удивлялось
а набивало щеки
облаками
и выдувало их
как мыльные пузыри
которые лопались дождевыми каплями

кап-кап
еще  б так

принцу будет безразлично
что не встретит он
ту самую половинку
а может четвертинку
или как-то так

кап-кап
еще б так

пусть
останется
творениям
вымышленным
выпестованным
выплаканным
в  частичках света
в бредовости жизни

кап-кап
еще б так

котик сытый
вздохните мыши
для вас
сказочка продолжается

кап-кап
еще б так

землянка крота
не дворец на Крите

кап-кап
еще б так

утро
еще не день