у передранкове безсоння

й отам де занотовано під обрій
стилом непевним кілька слів про те що
не пам'ятати нам є ціле діло
бо пам`яти неперемерзлий кластер
сюди й forever

добре сидимо

й де нам бодай натяк про наше щастя
там з нами хресна сила й власне basta

а там де зрізано немовби лезом край
(обрій від "брити"
тож лезом бритви)
життя й смерть дивна таїна зблизька
аж дух закляк
 
не щиро й праведно
бо правда не така
не логіка проста і не принагідна
вона мов та краса
що хто вгадав той маг

за обріями сни
про вічний плин весни
всесвітній спів
 
і ними ми спимо
немовби живемо
в той простір див йдемо
пливемо
летимо

вже хто як встиг
як смів
яка судьба в кого

за обрієм весни наснага снів
до неї крізь сніги
крізь сну крізь співів гімн

безсоня маята
докучна варта
відверта брама
і шлях твій прямо
 
в житі вві сні співав?
то прецінь й спи

а там теж сон
про шлях додому
золотий гомін

але на той спів
тут вже нема слів
бо то не цей світ