Дзвiн - вранiшнiй, леткий.. без бом-бом!!

Вчуй-но хто дзвін, — комусь-бо дзвонить він?
А на світлині, на карпатській полонині, — саме схід сонця??
Нам ув оберіг — ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня: а нЕчисті воно в поріг по ріг; не перечепився хто, проходь???

                ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

                сонечко присвітить... — всипле в буття солі?
                промінців наліпить... — віч-нА-віч, й доволі!
                а обляже мОрок... — з ним усім самітніш?
                зАйде Бог й Підкаже... — а Ви будьте квітніш!

                й пару дочекайте... — а з кохань би й плоду??
                й глузду не втрачайте... — пийте краще воду!!
                а живу чи мертву... — ту, що пить смачніше??
                і життю б не в жертву... — ні, в найздоровіше!!

                й світло сонця, віри... — майте й роздавайте???
                й повні ж їхні міри... — світ навкруг скупайте!!!
                а й дУшу: що, ліру... — долю власну взвучте???
                райдужну, не сіру... — й вголос вже: не мучте!!!

                ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
                а сонечко світить, — солодшає й солі!
                промінець не сліпить, — віч-нА-віч й по Волі!
                й най пітьмА знов ляже, — нам й так не самітно!
                й Бог Так Вічно Каже..... — БУДЬМО Ж!! ТА АМБІТНО!!!