Лина Костенко. Не надо руку класть мне на плечо. П
" НЕ ТРЕБА КЛАСТИ РУКУ НА ПЛЕЧЕ":
Не надо руку класть мне на плечо.
Уместен этот жест, но только в танце.
Доверие - пугливый зверь. Еще:
он любит легкий холодок дистанций.
Он любит время. Часы. Дни. Года.
Он странный зверь, он любит даже муку.
Он любит расстоянье и разлуку.
Не любит, на плече рука когда .
Во всех садах, в сонатах соловьев
он чувствует дыханье браконьера,
ловушку ждет от взгляда и от слов,
ему спектакль этот не премьера.
Красивый зверь – доверье. Без него
тоскливо так и холодно живется.
Не надо лишь Вам подзывать его.
Он сам придет. Придя, не отшатнется.
Оригинал:
" НЕ ТРЕБА КЛАСТИ РУКУ НА ПЛЕЧЕ."
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.
У цих садах, в сонатах солов’їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем’єра.
Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.
Ліна Костенко.
Свидетельство о публикации №121062304077