Красная роза
І спомин далекий в душі ожива.
Немов поєдналась вся музика світу
Й лягла на твої найніжніші слова.
Червона троянда… Солодкі цілунки
І досі моя пам’ятає душа…
Тоді пригубила медового трунку, -
То хвора й тепер, як безсиле пташа.
Червона трояндо, верни мені літо,
Що грозами краяло небо вночі.
Я хочу кохати, ще хочу весніти,
Ще хочу стрічать журавлині ключі…
Та роки, як потяг, і мрії жагучі –
Усе у цім світі човном відплива…
Червона троянда – до болю колюча,
Пелюсточки губить, як давні слова…
***
Свидетельство о публикации №121062106178