Ревет и стонет Днепр широкий. Реве та стогне Днiпр
Сердитый ветер завывает,
До низу ивы гнет высокие,
Волну горою поднимает.
И бледный месяц временами
Из облаков едва сверкал,
Он будто лодка меж волнами,
То выплывал, то пропадал.
А третьи петухи молчали,
Никто шуметь нигде не смел,
Сычи лишь в роще просыпались,
Да ясень чуть-по-чуть скрипел.
Мой перевод стихотворения Тараса Шевченко.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Свидетельство о публикации №121062003654