Масяська в трамва

Масяська в трамваї
Сценарій
Дійові особи
Ведучий - Марго
Масяська - Настя
Бабуся з яблуком – Оксана
Мальчик1 -  Тимофій
2-а Масяська бабця – Полина
Мальчик 2 – Федор
Дівчинка – Єва
Старий дід – Гліб
Шумна дітвора –, Даша, Андріій
Помічники – Андрій, Тимофій
Автор: Доброго дня всім. Сьогодні ми покажемо вам дивовижну історію, яка трапилась з мавпочкою Масяськой. То ж дивіться уважно, тому що в кінці нашої вистави, я буду задавати вам питання. І ми побачимо хто уважно стежив за подіями, хто зрозумів, що саме ми хотіли вам донести через події, в які ми зараз заринемо.
Одного разу…
Їде трамвай. Сидить Масяська. Раптом вона бачить, як до неї наближається старенька бабця. Бабця трішки згорблена, в руках палиця. Вона дуже втомлена, ледь дихає. В руках у бабусі сумка з яблуками. Масяська відвернулася до вікна, надягла навушники і слухаючі пісню підстрибує, танцюючи.
Масяська: О! Почалось! Зараз буде просити, щоб я їй місце уступила. Я її не бачу.
Бабуся: Бідна мавпочка, ба, як її лихоманка б'є. Труситься вся.
Хлопчик читає книжку. Піднявши очі, побачив стареньку бабусю, встає і каже: - Сідайте, бабуся, будь ласка.
Бабуся сідає: - Спасибі, добра душа. Хай тобі щастить.
/Повертається до Масясі/ Малеча! Чуєш мене? Малеча!
Мася відвертається від вікна. Здивовано дивиться на бабцю, вимкнула навушники: Чого Вам?
Бабуся: Ти себе погано почуваєш?
Мася: Ні! З чого це ви взяли?
Бабуся: Та дивлюсь, трусить тебе. Може ти змерзла?
Мася: Ви шо? Я ж танцюю під музику.
Бабуся: Мабуть зовсім я стара стала, не чую музику.
Мася: Та музику ніхто тут не чує, бо я у навушниках./ Мася показує бабці маленькі навушники.
 Бабуся:  А ну, дай послухати. Ти мене не обманюєш?
Мася: Ось візьміть.
Бабуся прикладає навушники до вуха / грає музика/:
Хочеш яблучко. Воно незвичайне. Солодке, червоне, казкове яблучко. /Старенька протягує яблучко/
Мася: Хочу. / Мавпочка бере яблуко  і, гучно чавкаючи, їсть його.
Все зникає. Помічники /швидко закривають шторою артистів, змінюються персонажі/
Масяся раптово стала бабусею.
Масяся-бабця стоїть у трамваї: Ой! Що це зі мною? Як важко дихати. І палиця в руках… Навіщо вона мені? Ноги, наче не мої. Важкі, як гирі, ледь підняти можу.
Дівчинка: /Сидить пританцьовує, дивлячись у вікно./ О! Стала, щоб я їй місце уступила. Їде! Дома сидіти треба, а вона їздить тут.
/Забігають діти, вони танцюють, сміються. Раптом хтось випадково штовхнув Бабцю-мавпочку.
Масяся-бабця: Нікому до мене немає діла. Як би ви знали, що таке стара неміч. Як боляче. І дівчинка, робить вигляд, що мене немає.
Мася-бабця взялася за голову. Йой! Я теж колись так пританцьовувала. Мені соромно за свій вчинок!
Хлопчик 2: Сідайте, бабуся. Я бачу як вам важко.
Мася-бабця: Спасибі тобі, хлопчику. / Старенька Мася сіла і заплакала/ Якби я могла повернути час назад, я б вже так себе не поводила. Я хочу вибачитись.
/Тут з`являється Бабуся/
Мася-бабця, витираючи сльози каже: Бабуся, вибачте мені. Я отримала свій життєвий урок. Я зрозуміла, що старість треба поважати.
/ Все зникає. Помічники Закривають сцену шторою. Артисти змінюються/
Масяся /сидить в трамваї, спить. Просинається/ - Ой! Ну і насниться ж таке!
/В трамвай заходить старенький дід. Він ледь рухається, тримаючись за бік./
Мася уступає йому місце: - Сідайте, діду, будь ласка.
Дід сідає: Дякую, добра душа. Хай щастить.
Ведучий: Ось и закінчилась ця дивовижна історія. Сподобалась вам наша вистава?


А тепер питання.

1.Що трапилось з Масяською?
2. Чи правильно вона вчинила?
3. А чому неправильно? /старенька людина поклала свою молодість, своє життя для нашого майбутнього. Це чиясь бабуся, чиясь матуся…Хтось важко працював, щоб ми могли смачно їсти, солодко спати/
4.Який урок вона винесла зі сну? /старість треба поважати/
5.Коли з`явилась Бабуся? /коли Мася хотіла вибачитись/
6. Коли хлопчик уступив Масясьці місце? /коли Мася усвідомила, що вчинила погано/
7. Висновок. Хто бажає зробити висновок?
Виконала Калініна Лариса Іванівна
20.06.21