За пристанційним переїздом
де гребля зєднує всі хати,
до клубу йшли під вечір літом
всі ваші хлопці та дівчата.
Всі молоді були та гарні
неначе в полі квіти,
а я на них вдивлявся марно
допоки не скінчилось літо.
Шукав її у вихрі танців
в фойє затемненого клубу,
а перетнувши залізницю
я повертався мов приблуда.
Мабуть погано я шукав
тому, що не знаходив,
в село за північ повертав
в дні літні, без негоди.
Укр. За пристанц1йним пере1здом
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121062002647
Свидетельство о публикации №121062002647
Рецензии