Зайшло на свято Тр йц Хвала Вседержителю!

     Поема


                Слову-Богу і Діві Марії
                з любов’ю присвячується


1

Зберіг я ... не пухкі
й без
лез
уста:
нема спасіння без Христа
нема бо — Джерела...
лишив кількох —
яких не вбили...
все, що вселенна
у той час змогла, —
носив ще
                брили...
і мене на фіали
не пустили...


страшно сказать! —
      не опустили...


І тих не вбили —
бо не змогли убити!
Культ мертвих...
Онтику* пріч
а чи тектонні
                чотиботи
але звалив  Ти...
Крила!! — сміх
                і річ
за них
і — з них...
чо’ — їх не збити!
Служити!  Діва
Крила  Любов’ю й подала!!
але й любов така! (без зла).
                Пала!
                Хвала!


2

Вже маю добре серце

В серці — Бог, й Цариця Неба,

і святих плеяди!

о це

Любов!

і аромати вічні

і троянди



А світ старіє.

І — нема принади.

О, як дивитися?

І як все нюхати?

Усе розпадне.

                Й цей вихід —
Й небесний звід зрадів

І Бог зрадів

Ось це поет — то так поет

Опісля

зрілості не постарів —
                внутрі помолодів!!

О захват в Діви — і в небесних
                дів!!


І молоді ж —

о молоді ви!!!



3

О Зірко на небеснім кресі!

Від Тебе — земне

щезне

й думки щезнуть

Це Ти, Любове, що небесна

як Ти воскресла

й я воскресну

у Царство

дивитимусь я безсловесний



Два Сонця

у одній Любові


14.06.2021,
15.06.2021,
Київ
*- онтологічні зв’язки