И не трудно иметь боевитый вид,
Если смерть твоя позади!
Белокурая Гретхен, "Попаданка".
Утомилася розбита земля
Із нещасними старенькими, сивими.
У сусіда хворі ніженьки болять.
Я лежу, аж до краплиночки знесилена.
І нікуди вже не мріється йти,
Не ганьбити гаманця свого голого.
Труться небо і земля –- два кити –-
Не об тертку -– об мою бідну голову!
Зливи. Бурі. Зміни клімату. Війна
Обертається немазаним колесом.
Хоч би швидше провалилась з-під вікна
Зла сусідка із розтерзаним голосом!
Черв’ячок кусючий в серце заліз.
Післясмертя на друзки все розколоте.
І немає почуттів –- тільки злість!
І нема мені ридань: сльози –- золото!
І сумує весь пречистий листок:
Чи судилося покритися фразами?
І звисає, мов ганчір’я, з кісток –-
Що раніше гордо звалося м’язами.
19.06.2021
Пiслясмертя
© Copyright: Надежда Еременко, 2021
Свидетельство о публикации №121061904428
Свидетельство о публикации №121061904428
Рецензии