Трiпоче знов листячком лiто...

           ***
Тріпоче знов листячком літо,
Співають в кущах солов"ї,
Та має кудись все летіти,
Мов юності друзі мої...
Дмухнув вітерець прохолодний
І щойно спинився на мить,
Цілком зрозуміло - зальотний,
Щось стиха мені гомонить...
І далі собі в світ подався,
Мов та парасолька кульбаби,
Крон шелест дубів лиш здійнявся
Та сонячні бігали плями...
Духм"яні ллє пахощі липа-
Чудесна пора для пера,
На захід вже й сонечко диба,
Додому йти, мабуть, пора...
Зелені гойдаються віти-
Не скажеш, що йде тут війна,
І в гості запрошують квіти,
І серденько б ладне радіти,
Та сум виїв душу до дна...

            ***


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.