- Писати в вічность, боже брат?
- Писати – вічність…
- Там, де моголи лише сплять?
- Теж ні, у вічность-
- Писати – крається Душа?
- Так – це красиво,
- А дощ? Веселка, рання злива?
- То що, мені про них писать?
- я як побачу обладунки
- Віднесусь в Рай, і бачу тільки снігові цілунки…
- Пиши, про все що зможеш взяти-
- Хоч вітри млинів, заповзятих,
- Та стогін вітру від прозріння долі
-
- Жовтаве Сонце, та іще
- про ворогів напишеш клятих,
- Лютневий стогін вітру,
- Лютневий спогад долі,
- Та Стогін вітру,
- Од прозріння долі,
- Жовтаве Сонце у нових речах,
- Усю прекрасную нову Планету,
- Де згине вже порешті страх…
- І ти одвічним будеш вже поетом…
- Хоча от ті далекі вітри Млинів…
Писати Вiчность
© Copyright: Елена Ясковец, 2021
Свидетельство о публикации №121061900121
Свидетельство о публикации №121061900121
Рецензии