Л. Костенко. Совсем немного действий в драме Жизнь

Оригинал:
У  драмі  людській  небагато  дій:
дитинство,  юність,  молодість  і  старість.
Роби  що  хоч,  ридай  або  радій.
Неси  свій  хрест.  Все  інше  -  позосталість.

Настане  час  -  і  піде  все  в  архів.
Уламки  долі  винесе  на  сушу.
Життя  -  спокута  не  своїх  гріхів.
Життя  -  це  оббирання  з  реп'яхів,
що  пазурами  уп'ялися  в  душу.

Кричи,  благай  -  епоха  та  глуха.
Поет  припав  до  папиних  пантофель.
Страшний  суфлер  підказує:  ха-ха!
Мені  не  смішно.  Я  ж  не  Мефістофель.
                Ліна Костенко

Мой перевод:
Cовсем немного действий в драме «Жизнь»:
Вот "Детство", "Юность", "Молодость" – вот "Старость".
Что хочешь делай, плачь иль веселись.
Неси свой крест. И ... Что еще осталось?!

Пора придет – и все в архив уйдет.
Судьбы обломки вынесет на сушу.
Жизнь – искупление чужих грехов.
Жизнь – избавление от репьяков,
Вцепившихся когтями, рвущих душу.

Кричи, моли – эпоха что  глухарь.
Поэт в отчаяньи, хоть гордый в профиль.
Суфлер так страшен, нам шепча: ха-ха!
Мне не смешно. Ведь я не Мефистофель.