А у неї біда – так, неначе – у мене біда.
Розмовляти із пані не вдасться, уже не можливо.
Ще учора була – досконала, вродлива грайливо,
а сьогодні вся радість пішла, мов крізь пальці вода.
Ні, ніхто не помер, всі, на щастя, здорові, живі.
І нічого не трапилось з того, що зразу помітно.
І до всіх, як завжди, дуже ввічлива, дуже привітна.
Тільки очі – застиглі, і скроні – немов воскові.
Я її таємницю-біду розгадав, але я
не розкрию нікому гірку таємницю жіночу.
Ви колись зазирали в жіночі завмерлії очі,
де любові єдиної доля спалила ім'я?..
А у неi бiда - так, неначе - у мене бiда
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121061607479
Свидетельство о публикации №121061607479
Рецензии