Tata Rivna - Chekayu - UA EN

чекаю
читаю
пишу нікуди не поспішаю
не знаю нічого про завтра своє й наше
боюсь за дітей малих комашок
живу і ходжу так тихо
що чує Бог
сто доріг моїх заплуталися у каві
на денці брудного чайного блюдечка
полюю на левів
ловлю їх
на вудочки вуду
бамбуковими рушниками щовечора
витираю стопи
притираю спокій придушую душу
подушкою
прикриваю ковдрою
живу
як живуть на суші
риби
глитаю повітря й задихаюся
хаос моїх сновидінь моїх подушок
віршів тролейбусів у моєму внутрішньому депо
примушує пересісти на крилатого блакитного автобуса
одягнути гостроверхого капелюха та зірчасте пальто
й літати попід хмарами
возити маленьких нічних магічних школяриків
до школи їхніх сновидінь

я знаю що я видіння Всесвіту
і Всесвіт лише одне із моїх видінь

17.01.2017
Рівне

© Tata Rivna, poet, historian, lawyer (Ukraine)

I'm waiting
I'm reading
writing without a rush
knowing nothing about your tomorrow and mine
frightened for tiny, insect-like kids
living and walking so quietly
that God hears
a hundred of my roads are entangled in coffee
on a bottom of a dirty tea cup
I hunt for lions
catching them
with voodoo rods
wiping my feet
with bamboo towels every night
rubbing tranquility I suppress the soul
with a pillow
covering with a blanket
I live
jut like fish live on the ground,
swallowing the air and choking
with chaos of my dreams and my pillows
verses of trolleybuses in my inner depot
force me to transfer to a winged blue bus
to wear a narrow hat and a star coat
and fly under clouds
carrying little night magical schoolchildren
to their dream school

I know I am a vision of the universe
and the Universe is only one of my visions

© Translated into English by Maryna Tchianova,  poet, journalist (Ukraine) 16.06.2021