Веселья нет уж столько лет...

Галина Максимова 6
Давно веселощі всі зникли
Навкруг мене, в мені самій,
Живем в брехні, до неї звикли,
Бо правда...правда в межах мрій...

По телевізору дебати
Зрання й до півночі шкребуть,
А десь же падають солдати,
До "фєні" слава їм, мабуть...

Заплачуть матір і сестриця,
І в батька сльози на очах...
Серця ж правителів, як криця...
Який це жах...моралі крах!

Народ знічевлений...терплячий,
З усім змирився і мовчить...
Куди подівся дух козачий?
Чому так тихо він кричить?

Мабуть, в верхах, перевдяглися
Всі козаки в одежі нові...
Слова їх медом пролилися,
Не зупинили току крові...

...Усі ми різні на планеті,
Знамена різні майорять,
А ПРАВДА ... вся в бронежилеті...
Полюють...хочуть розстрілять...


© Copyright: Галина Максимова 6, 2021
Свидетельство о публикации №121061507956
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Галина Максимова 6
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Галина Максимова 6