То все пусте, то все "переходяще",
Життя на місці не стоїть ніколи.
Купатись в щасті набагато краще,
Ніж згадувати пройдене відколи.
А що було... Лиш смуток та печалі,
Лиш сліз гірких потоки крижані,
Що все несуть у нескінченні далі,
Мої щасливі й радіснії дні.
І та отрута ніжної любові,
Яку завжди ловила я очима,
З гарячої не випарує крові,
Лиш болем озоветься за плечима.
Я наперед не можу говорити
Хто переможе: змій чи світлий розум
Але кохання вже навік спалив ти...
Прости його, не винен він, мій Боже.
Не винен - тільки в серці моїм рана.
Не винен - та отрута душу з'їла.
Не винен - бо кохаю його здавна.
Не винен - та вдержати не зуміла...
Іди спокійно по своїй дорозі.
Для тебе в Бога вимолю я щастя.
Та все життя пробачити не в змозі,
Що вкрав у мене спокій, МОЄ щастя...
травень 1994р.
То все пусте, то все переходяще
© Copyright: Елена Лисная 77, 2021
Свидетельство о публикации №121061505646
Свидетельство о публикации №121061505646
Рецензии