Так думаю, що я...

*   *   *


                Преподобному Антонію,
                наставнику з Ближніх печер,
                з радістю присвячується


Так думаю, що я
             (чи аз) —
духовний м’яз
й любов-життя качаю
з малобуття
у спів Життя
далі вже направляючі із веж
справді Антоній — із
Ближніх печер —
веселе Пульсуюче сонце!
це видно —
й мене
доставляти любов
всім всім всім
напоумив він теж!!


Не правові поля качаєш
і не свої права качаєш
любов качаєш — життя вінчаєш...
розумію з осликом:
                на любові життя, відчайне!!


Чи Бог від нерозумних ховає
чи Богоматір долонями червоними
вуха й слух затуляє?
були запитання?


Зробишся серцем — лиш усміхаєшся...

12.06.2021,
Київ


Рецензии