Олесь Александр. с укр

Олесь Александр.

В золотій смушевій шапці...
*
В золотой овчинной шапке
Вечерок спускался с гор,
Нёс он ноченьке-цыганке,
Серебром литой убор.

А она уж ожидала,
В роще пели соловьи,
Нежным гребешком чесала,
Косы чёрные свои.

Он любимую приметив,
Поклонился, шапку снял,
Преподнёс цветов букетик,
Крепко милую обнял.

То ли поцелуи пели,
То ль соловушка бойчей,
То ль браслеты зазвенели
На запястьях горячей.

Кто же скажет? Кто же знает?
Тот кто брёл в ночной туман,
Кто в огне, как я пылает,
Тот, кто от любови пьян...

***
В  золотій  смушевій  шапці 
Циган-вечір  сходив  з  гір, 
Ніс  він  ніченьці-циганці 
З  срібла  кований  набір. 

А  вона  його  вже  ждала 
У  долині,  у  гаю, 
Ніжним  гребенем  чесала 
Чорну  кісоньку  свою. 

І  кохану  він  помітив, 
Уклонився,  шапку  зняв 
І  найкращу  квітку  з  квітів 
У  обійми  дужі  взяв. 

Заспівали  поцілунки, 
Чи  озвались  солов'ї, 
Чи  забрязкали  дарунки 
На  палких  руках  її? 

Хто  це  скаже?  Хто  це  знає? 
Тільки  той,  хто  ходить  в  гай, 
Хто  в  огні,  як  я,  палає, 
Хто  закоханий  украй. 

18.V.1930