Метеор. Г. Чупрынка
(1879-1921)
*
Метеор.
Никнут, тают ночи тени,
Полотняный тёмный флёр,-
В оглушительном паденьи,
И в огнистом озареньи,
Режет небо метеор.
Это тайный дух творенья,
Провозвестник всех высот,
Жаром вечного горенья,
Страстью вольного паденья,
Будит сонный небосвод.
Там, в синеющем просторе
Брызги-искорки летят,
А в небесном вечном хоре,
Недвижимы звёзды-зори-
Блеском ужаса манЯт.
*
МЕТЕОР.
Никнуть, бліднуть ночі тіні,
Полотніє темний фльор -
В величезному падінні,
Весь в огні, в самогорінні
Ріже небо метеор.
То таємний дух творіння,
Провозвісник вищих сил
Палом власного горіння,
Жахом вільного падіння
Будить сонний небосхил.
В темно-синьому просторі
Бризки-іскорки летять.
А в небеснім вічнім хорі
Нерухомі ясні зорі
Блиском жаху миготять.
1910
Свидетельство о публикации №121061107793