Земля недобра: надто вузлуватий
І дуб оцей. Не дихає життя
В миршавім вітті. Якесь шмаття
Стирчить на ньому небагато.
Але ж удар по скрученним суглобам
Смертельний витримає він.
І заспіває дзвін його хоробрий,
І з його тіла потече бурштин.
Вдивись у нього: честі дуб достоїн.
Стоїть поважний в пустощах рівнин.
Гадає ХТО, що в полі він не воїн?
Він воїн в полі. Навіть і один.
**********************************************
Дурная почва: слишком узловат
И этот дуб, и нет великолепья
В его ветвях. Какие-то отрепья
Торчат на нём и глухо шелестят.
Но скрученные намертво суставы
Он так развил, что, кажется, ударь -
И запоёт он колоколом славы,
И из коры закапает янтарь.
Вглядись в него: он важен и спокоен
Среди своих безжизненных равнин.
Кто говорит, что в поле он не воин?
Он воин в поле. Даже и один.
Николай Заболоцкий. Одинокий дуб
© Copyright: Инна Аверина 3, 2021
Свидетельство о публикации №121061106190
Свидетельство о публикации №121061106190
Рецензии