СКУПАЄ ЛІТЕЧКО НАС ТЕПЛИМ ДОЩИКОМ.
СОЛОДКИМ ДОТИКОМ НА МИТЬ СП"ЯНИТЬ.
МІСТОЧОК ВИКРЕСЛИТЬ ЯСКРАВИМ РОЗЧЕРКОМ
І ВЕСЕЛКОВО ТАК ЗАМАЙОРИТТЬ.
КАЛЮЖА В РОЗПАЧІ -ТРІПОЧЕ ХВИЛЬКАМИ:
ЇЇ СПОЛОХАЛА ПТАШОК СІМ"Я.
ПРОМОКЛЕ ПІР"ЯЧКО СТИРЧАЛО ШПИЛЬКАМИ
Я Ж МИЛУВАЛАСЯ УСІМ ЗДАЛЯ.
РОЗЦВІРІНЧАЛИСЯ, НАТАНЦЮВАЛИСЯ .
ЯКА Ж ЧУДОВА МИТЬ : ПТАШИНА ГРА !
РАДІЮТЬ ЛІТЕЧКУ ПТАШИНІ ДІТОЧКИ
І МЕНІ СОНЕЧКО ЛИЦЕ ВТИРА.
ГОЛІВКУ КВІТОЧКА ЗАДРАЛА ВИЩЕНЬКО.
НЕ ВСТИГЛА ВМИТИСЯ ДОЩЕМ РЯСНИМ.
МОЖЛИВО ,ТАМ ЙОГО ЗВАБИЛА ВИШЕНЬКА?
І ВІН ПОВЕРНЕТЬСЯ У ЧАС НІЧНИЙ.
СПОЧИТИ ДОЩИК СІВ НА ХМАРКУ ПИШНЕНЬКУ.
І ТАК З ВЕСЕЛКОЮ НАШ ЗІР ЛАСКАВ.
І ТУЮ КВІТОЧКУ, І ТУЮ ВИШЕНЬКУ
ВСЮ НІЧКУ ЗОРЯНУ ТИХЦЕМ ЛАСКАВ.
Дощик
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121061008297
Свидетельство о публикации №121061008297
Рецензии