не те що згодом... iз дiалогiв

                Валерій Сиднін

                "не те що згодом скорше так - невдовзі
                затарабанить заскрегоче здохле листя
                й безтарками чи дровами на возі
                припхають падолисти по обійстях"...
 
***
про «невдовзі» ми звлаща   у віршах  іще поговорим
спокушаєш згадати про зимне злидарки  розпуття
але поки моя фіолетовість неба прозора
хоч в агонії літа минанні сподіюсь  побути

павутину в порожніх покуттях не треба збивати
ти транслюєш прогноз  відчуваю його гіпнотично
на зимівлю в благенькім рядні сповимось зимувати
обійдемо отой  падлолист хоч якось  по дотичній

«от вам маєте!», - кине злидарка в обвітрені лиця
поржавілу  надщерблену мідну знецінену решту
і   почовгає далі у мороку тінь її ница
не зійшлися бо в неї  в ціні лише награні жести

хтось нашепче про змову  сеанс завершиться снігами
порожнечі хитка рівновага в екраннім порталі
замаячить над пругом печаль в крижаній  амальгамі
лише спогад про літо не киньмо зимі на поталу