Нарозхват

СТУДЕНИЙ ПОГЛЯД БІЛЬШЕ НЕ ЛЯКАЄ.
ХАЙ ПРОПЛИВАЄ ТОЙ,ХТО НЕ КОХАЄ.
НЕ ПОБІЖУ УСЛІД,НЕ ЗАКРИЧУ,
ЩАСЛИВУ ПОСМІШКУ Я НА ЛИЦІ ЗІТЧУ.
ЩЕ Й ЖАРТУВАТИМУ:ТАКА Я БЕЗСЕРДЕЧНА!
(МОЖЛИВО,ПОСМІШКА ВЖЕ БУДЕ Й НЕДОРЕЧНА).
ХАЙ СЕРЦЕ КАЛАТАТИМЕ БЕЗ МІРИ.
ТА Я  НЕ СТАНУ ЖИТИ БЕЗ ДОВІРИ.
СЛОВА  МЕДОВІ СЛУХАТЬ   НЕ ГОДИТЬСЯ,
ДОСТАТНЬО  ПРОСТО В ОЧІ ПОДИВИТЬСЯ.
ЯК СИНІ ПРОМЕНІ КОЛИСЬ ВОНИ СІЯЛИ,
ЯКЩО  МЕНЕ ЧЕКАЛИ Й ЗУСТРІЧАЛИ.
ТЕПЕР В ОЧАХ ХОЛОДНИЙ ТЕМНИЙ ЛІД-
ПРОПАВ ТВОГО КОХАННЯ Й СЛІД.
КОХАЄШ ІНШУ,ЯК МЕНЕ КОХАВ?
ВІД НАСОЛОДИ НІЧЕНЬКИ НЕ СПАВ?
ВИШУКУВАВ ДЛЯ ЗУСТРІЧІ ГОДИНУ?
Я Ж НАРОДИЛА ДРУГУ ВЖЕ ДИТИНУ...
БУРЛИЛО ТАК В ДУШІ...ТА Я ТЕРПІЛА.
 МОВЧАЛА. ПОСМІХАЛАСЬ.ТІЛЬКИ ТЛІЛА.
АЖ РАПТОМ ОПИНИЛИСЬ У ГОСТЯХ.
Я ТАНЦЮВАЛА З ЗАПАЛОМ,АЖ  ЖАХ!
А БІЛЯ  МЕНЕ -ЧОЛОВІЧИЙ РІЙ.
ДО СЕБЕ ПРИВЕРТАЛИ ПОГЛЯД МІЙ.
ЗІБРАЛА ТЕЛЕФОНІВ ЦІЛИЙ  МІХ.
У ВІДПОВІДЬ ДАРИЛА ТІЛЬКИ СМІХ.
А МИЛИЙ МІЙ СПОСТЕРІГАВ  ЗДАЛЯ,
ЯК ПІДІ МНОЮ  РЕПАЛАСЬ ЗЕМЛЯ.
ДОДОМУ ДОВГО ЙШЛИ,ДО СЕБЕ  ПРИГОРТАВ.
ЛИШ КРОКІВ П"ЯТЬ-І ЗНОВУ ЦІЛУВАВ.
-НЕ ДУМАВ  Я-ТИ Й ЗАРАЗ НАРОЗХВАТ.
Я ЗНОВУ ЗАБЕЗПЕЧУ  ПЕРЕХВАТ.
ВІД НАСОЛОДИ Й ПОЧУТТЯ Я МЛІЛА!
У ПОГЛЯДІ ВЖЕ ВОГНИЩЕ ГОРІЛО.
НЕ ДУМАЛИ ТОДІ,ЩО РОКІВ ЧЕРЕЗ П"ЯТЬ
САМА ВЖЕ БУДУ ДІТОК ПІДНІМАТЬ.