Вiдходив поiзд. У вiкнi... Дмитро Павличко

Відходив поїзд. У вікні
Махала дівчинка рукою
І плакала. Нащо мені
Її сльози й несупокою –
Я ж з іншою прощався там,
Я проводжав дівча веселе;
Чого ж це над моїм життям
Чужа печаль полотна стеле?!
Чого це я забув давно
Свою товаришку погожу,
А те заплакане вікно
Забути я ніяк не можу?!
Чия душа, як сирота,
Зверталася до незнайомих,
Куди ж то кличе крізь літа
Її руки прощальний помах?!
© Дм.Павличко


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Отъехал поезд. У окна
Махала девушка рукою
И плакала…о чём она?
Не ведал я о непокое:
Ведь я с другой прощался там,
С неомрачённой веселухой.
Но жизнь пронзила маета:               
Подругу слушал лишь вполуха...

                Забыл легко, забыл давно
                Свою подружку (пела круто!)
                А то – в слезах чужих окно –
                Забыть не в силах почему-то…
                Ту, чья душа, как сирота,
                Не отогрета изначально…
                Куда -то манит сквозь года
                Руки её тот взмах
                прощальный?!..


Аватар "Застывшая музыка вагона"
Автор Майк Мартфолио