Как тяжело жить
Коли не знаеш де подітись
Коли залишились безпомічні одні
І немає навіть на кого пожалітись
Раніше ми жили в країні,
В якій ми бачили турботу хоч якусь за нас.
А тепер, що коїться не зрозуміло
Нікому не має ніякого діла до нас
Та ми не винні, що нема кому
Навести лад ,що гине вже держава
Бо тільки за наживу мова в них
А ми ж ні на ,що не маєм права
Але надіємось налагодиться все у нас
І буде мир, любов і спокій
І влада все ж згадає і про нас
І будемо ми вільні теж, як в небі сокіл
06.06.2021
Свидетельство о публикации №121060904949