В чн сть. Сто перша поема

     Вічність

     Сто перша поема

                Слову-Богу присвячую


1

Я чек — купив
і в серці весело:
тут — «три в однім» —
я збувсь
словесником!..


Чому такі веселі дні?
Я в Небі!
весело!
є «три в однім»:
...хтось листя —
веслами!!


Так, хтось життя —
як снить...
                рухи ритмічні
Чому таким з’яснять —
я в Небі
й це є
Вічність?!


Зніміте втому
з себе втому
будучи вільним
я в Небі написав —
взяв чека — і вписав
слова вагомі!


2

Беруть слова
й на серці
сіють
і хмара
відплива —
сплива
й  в с е  світліє!..


І сійся, слово,
ти — живе
і — сійся...
кияни — лестунці —
говорять
                по-російськи


Я в Небі
й на землі
так треба
треба!
Я — й хто літав —
й не впав
зубами учепився
тут за віру — і
за Небо!


Літав...


літав
й не впав
я в Небі
тому на серці —
весело!
та мовчите?
може, так треба...


як я папір шукав!!
все є
так... сірість...
то й не весело:
 
та клаптик (?)
чека відшукав —
і збувсь
                словесником!!!


Бо я на Небі —
в серці! — й
весело!
ростіть
ростіть
живіть до
Неба —
плесами


ритмічні двірники
як — веслами


4

ми вдвох
і
хмари
розганяєм
і помолюсь
то й сонце
вийде —
вийшло — й
ми
              гасаєм!


і нам не платять
тут не платять
так —
пеня
є
 
я — той, хто хмари
розганяв
сліпці —
куняють

А я у Києві:
я той, хто хмари розганяє!!!
І тому Сонце! —
розганяє!!


да... хто cкуняє?..

5

Беруть мене —
й на серці
сіють
так хмара — й
відплива
час відплива:
Вічність —
й світліє!..


Словом живу
живу
в словах!!
і слово й світло —
                вміють:
я всіх загнав—
Китай чи то загнав? —
у Небо
в світло надії —
й мрії!


І сійся, слово,
ти — живе
є —
живо сійся
кияни лестунці
                (з села):
говорять
                по-російськи


чудікі п’янії!
як — злополучність —
«постоянство»...


Китаю я згодивсь
Китай прийде
у християнське...


Душа ж (!) — то вічна
                християнка!
І в душі Вічність —
християнство!!!


29.08.2017,
Київ