Він робив свою роботу.
Все було, як сам хотів.
Не для себе, для народу
Він і хліб народний їв.
Не в кутУзкі десь, ні де-то,
Ні грошей де, ні штанів.
Він у кріслі «дисидентом»
При парламенті сидів.
Поіначував закони,
Не ловив, як кажуть, гав.
Регіонами на зони
Україну поділяв.
На двомовство – двоязичив:
Зріли вАби голубІ...
Він усім здоров'я зичів,
А найліпшого – собі.
Не абияку удачу
Мав на совісті душІ:
Відклепав родИнну дачу
За якісь такі “ш и ш і”.
Не від сошки, не від ступи,
А з манИ своїх небес,
За "бугром" собі уцУпив
Н о у – х а у – М е р с е д е с.
Щось від Неба, щось від Бога,
Щось з кишені трударя...
Брав усе. Йому – дорога
Ну, а ми йому: – У р я -я!!!
Слава Богу, добрий люде,
Що не всі цей мають дар.
Отаке, як є і – буде
Доки він – парламентар!
2011Р.
Парламентар
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2021
Свидетельство о публикации №121060804333
Свидетельство о публикации №121060804333
Рецензии