Младен Iсаев. Високi синi гори

Младен Ісаєв
ВИСОКІ СИНІ ГОРИ


Річки й високі сині гори,
м’які рівнини, луки, звори,
а небо — з шовком би зрівняти, —
це все — Вітчизна, рідна мати!

Тебе, безмежна земле й плідна,
люблю я, мов матусю рідну,
радію всякій тут пташині
і найдрібнісінькій травині.

Люблю болгарське рідне слово,
що всюди чую знову й знову,
Люблю казок прекрасних диво
і нашу пісню чарівливу.

Коли дивлюсь на гори зрання
і слухаю річок журчання,
у шумі Рили і Пирину
свою я чую Батьківщину.

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Младен Исаев
ВИСОКИ, СИНИ ПЛАНИНИ


Високи, сини планини,
реки и златни равнини,
небе по-нежно от коприна —
това е моята родина!

Обичам те, земя голяма,
тъй, както си обичам мама,
тук мила ми е всяка птица
и всяка мъничка тревица.

Обичам българските думи,
що слушам по поля и друми,
обичам хубавите песни
и приказките ни чудесни.

Когато гледам планините
и слушам да шумят реките,
в шума на Рила и Пирина
аз чувам моята Родина.