Дорога до дитинства, все дає про себе знати.
Де хліба у росах, та зелені верби.
Там на серці тепло, там чекає мати.
З добрим мудрим словом, хлібом запашним.
Стелиться дорога та тривожить душу.
Хочеться хвилинку повернуть назад.
Низько поклонитись, цій землі рідненькій.
Обійняти маму та бринить сльоза.
Дорога до дому, незабута пісня.
Що так гріє спомин, душу зігріває.
І мабуть на світі скільки будем жити.
Ту стежину рідну пам'ять зберігає.
Дорога додому
© Copyright: Мария Сухорукова 2, 2021
Свидетельство о публикации №121060703449
Свидетельство о публикации №121060703449
Рецензии